Великий барабан, або бас-барабан, також відомий як турецький барабан — ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку, низького регістру. Є широким металевим або дерев'яним циліндром, затягнутим з обох боків шкірами (інколи лише з одного боку). Звук добувається ударом калатала з масивною голівкою, обернутою щільним матеріалом. При необхідності виконання складних ритмічних фігур або тремоло використовуються також палички від литавр, від малого барабана і інших ударних інструментів. Основний прийом гри на великому барабані — прості ритмічні фігури і одиночні удари у величезному динамічному діапазоні — від ледве чутного піаніссімо до подібного до гарматних пострілів фортіссімо. Великий барабан — один з основних ударних інструментів симфонічного оркестру, до складу якого увійшов в другій половині XVIII століття (одним з перших його застосував в одній зі своїх опер Глюк), також використовується в духовому оркестрі, де до нього кріпиться одна з тарілок. Виконавець однією рукою ударяє калаталом по барабану, а іншою тримає тарілку, якою ударяє по закріпленій. Зазвичай в духовому оркестрі великому барабану відводиться роль своєрідного «метронома», відбиваючого сильні долі такту. Досить давно увійшов у склад ударної установки, яка використовується в джазі, рок музиці і т.д.