Купити Гітари і аксесуари, порівняти Гітари і аксесуари, знижка на Гітари і аксесуари

Гітара - загальна назва щипкових музичних інструментів, які мають дерев'яний корпус з плоскими деками і вузькою частиною. Основний тип - іспанська гітара, спочатку з чотирма, а за час деякий з п'ятьма подвійними жильними струнами. Але пізніше закріпилася модель з шістьма одинарними струнами з настройкою (з низу у вгору): мі, ля, ре, сіль, сі, мі1. Також використовується семиструнна гітара з настройкою: ре, сіль, сі, ре, сіль, сі, ре1.

Англійською гітарою в Англії і Америці 18ст. називався інструмент грушоподібної форми з 6-14 струнами (правильніша назва - цистра).

Гавайська гітара (укулеле), яка використовується в сучасній американській музиці, має глибокий корпус і 4 металевих струни; грають на ній за допомогою плектра. Своїм характерним звучанням вона зобов'язана ковзаючій сталевій пластині, яка притискає струни, змінюючи їх довжину і таким чином змінюється висота звуку.

Електрогітара, введена в популярну музику біля 1936 року, завдяки електропідсилювачу володіє необмеженою силою звуку.



А зараз небагато докладніше і більш конкретно про історію виникнення...
Ледве з'явившись на світ, гітара здобула відомість і стала популярною у всіх без виключення верств населення. Історичні корені інструменту, за словами одних дослідників, слід шукати на Сході, інші ж вважають його батьківщиною Іспанію. Саме тут позиції лютні і віуели потіснила акустична гітара. Перші зображення "співучого ансамблю" зустрічаються на мініатюрах XIII століття. Латинська і мавританська гітари того часу були виключно акомпонуючими і мали чотири подвійні струни. На початку XVIII столітті "комора музики" помітно видозмінилась. Подвійні струни зникли, поступившись місцем одинарним. Тепер гітара виконувала і гармонійну, і мелодійну функцію. Така зовнішність збереглася у неї і до цього дня. У 19-20 століттях плеяда іспанських віртуозів, серед них А. Сеговія (1893-1987), продемонструвала можливості гітари як сольного інструменту.

Вагомий внесок в еволюцію музичного інструменту вніс Ван Хекке, що виготовив в 1773 році першу дванадцятиструнну гітару. Семиструнна гітара з'явилася в Парижі в 1788 році завдяки абатові Морлане. На рахунку віденського майстра Штауфера - восьмиструнна.

Електрогітара, без сумніву, продукт західної індустрії. Бум "гитаробудування" приходить за кордоном на 50-і роки минулого століття.


Талант видатних музикантів - Джіммі Хендрікса, Гері Мура, Стіва Вая, Джо Сатріані, Джона Петруччи так і залишився б в тіні без активного помічника. Ним, як не дивно, опинилася гітара. В даний час найбільш популярні шестиструнні інструменти з суцільним або наполовину порожнистим корпусом і електронними звукознімачами, що перетворюють коливання сталевих струн в електричний струм. Сигнал, що поступає із звукознімачів, для отримання звукових ефектів перетворюється і при трансляції через динаміки відбувається його посилення. Крім стандартного ладу, схожого з акустичною гітарою, в електромоделях може застосовуватися лад "Dropped D", де нижня струна настроюється в "Ре", а в семиструнних інструментах - в "Сі".

Впродовж декількох десятиліть неперевершеними лідерами музичної індустрії залишаються старі моделі електрогітар Telecaster і Stratocaster, Les Paul, випущені на початку 50-х років минулого століття компаніями Fender і Gibson. У них відразу ж з'явилися імітатори, що виготовляють вироби-клони. Розповсюдженню електрогітар за кордоном сприяли такі фірми, як Ibanez, Jackson і ряд інших.

Ще один підвид струнний-смичкового інструменту - бас-гітара. Творіння Лео Фендера завоювало серця музикантів в 1951 році. Вона відрізняється нижчим звучанням, шоб добитися такого звучання, раніше доводилося залучати контрабас, техніку гри на якому не можна назвати легкою. Бас-гітару відкрила світові нові музичні напрями і стилі, виконавців, чиї імена зараз у всіх на вустах. У музичних групах разом з барабанами вона складає ритм-секцію, підвищуючи яскравість і образність творів, роблячи сюжет композицій прозорішим і зрозумілішим. Однаково хороші в цьому відношенні чотирьох-, п'яти- і шестиструнні бас-гітари. Лад першої відповідає нижнім чотирьом струнам звичайної шестиструнної гітари, налаштованим на октаву нижче. У п'ятиструнній, як правило, додається нижня струна "Сі", а в шестиструнній - ще і верхня "До".

Майстерність музиканта характеризує використовувана при грі техніка. Найбільш поширені серед них - піццикато і гра медіатором. Правда, і тут немає межі досконалості. Наприклад, прийом піццикато в традиційному вигляді виглядає так: великий палець кладеться на звукознімач або струну, а вказівним і середнім пальцями витягуються звуки. Віртуози крім них задіюють також безіменний палець і мізинець. Стиль фанк зазвичай ілюструється перкуссивним прийомом слеп. Індивідуальні риси додає музиці слайд, хаммер і теппінг. Взагалі, гітара володіє унікальною властивістю. Їй під силу не тільки "намалювати" музичне полотно, але і доступно розповісти про нього всім, хто цікавиться світом звуків. Звичайно, гітари не були б повноцінними без маси аксесуарів до них.... Для акустичних - це ремені, каподастри, слайдери, лекала, п'єзоєлементи та ін... а вже до електрогітар - цього щастя просто купа - і гітарні підсилювачі (комбіки), ті ж ремені і медіатори, педалі ефектів, квакери (вах-вах), цілі процесори ефектів, звукознімачі, всякі ручечки-кнопочки, і багато-багато іншого...