Напівакустичні гітари – це гітари, на яких можна грати, як через звукопідсилюючу апаратуру, так і без. Але не розраховуйте, що цей тип гітар без додаткової апаратури буде звучати так само, як акустичні гітари. Ні. І гучність значно менша, і баланс частот не той. Все ж, напівакустичні гітари для підсилення звуку краще підключати до підсилювача. В цьому випадку з'являється можливість регулювання параметрів звучання. Першими електрогітарами були інструменти, які зараз називаються напівакустичними. Зазвичай під цим словом розуміють електрогітари, що мають в корпусі резонуючі порожнини. Власне, ці інструменти стали результатом удосконалення акустичної джазової гітари , яка обзавелась звукознімачами. З найвідоміших перших моделей можна виділити гітару Gibson Es-150, випущену в 1936 році. Сьогодні "напівакустики" як і раніше дуже популярні і мають високий попит. За декілька минулих десятиліть нестримно розвивалася технологія їх виробництва, і тепер вони відповідають найстрогішим вимогам музикантів. Фірми-виробники ділять напівакустичні електрогітари на 2 типи. Перший з це для них "порожнистий" інструмент (hollow body), корпус якого аналогічний джазовій акустичній гітарі. Відмінною рисою таких гітар є глибокий і м'який "оксамитовий" тембр з невеликим сустейном. Тому такі інструменти застосовуються головним чином для гри в джазових композиціях, куди добре вписуються своїм звучанням. Другий тип напівакустичних електрогітар має "напівпорожнистий" корпус (semi-hollow body). Його конструкція складається з цілісної дерев'яної середини і порожнин з ефами по боках. Цілісна середина може мати різну масу і розміри, і її завдання полягає в деякому зменшенні акустичної порожнини корпусу і збільшенні сустейну. Ефи виконують більше декоративну роль, тому зустрічаються інструменти і зовсім без них, наприклад Gibson Lucille. Товщина цих гітар набагато менша "порожнистих", хоча бувають і вийнятки. Вони можуть застосовуватися в різних стилях музики- від блюзу і рокабіллі до джазу.