Бубен — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звучання, що складається зі шкіряної мембрани, натягнутої на дерев'яний обід. До деяких різновидів бубнів підвішені металеві дзвіночки, які починають дзвеніти, коли виконавець вдаряє по мембрані бубна, потирає її або трусить весь інструмент. Маючи практичне застосування в південно-європейській музиці з часів хрестових походів і в західній симфонічній і духовій музиці з XIX ст., бубен був створений за зразком древнього ударного інструменту, на якому протягом тисячоліть грали на Близькому Сході. Бубен схожої конструкції, по якому б'ють калаталом, служить магічним інструментом сибірських і індіанських шаманів. На даний час є два основних різновиди бубнів: 
- народний або етнічний, дерев'яний обід з натягнутою шкіряною мембраною. Залежно від призначення бубна буває різноманітних розмірів. Інструменти цього типу використовуються в ритуальних цілях шаманами північних народів. Також до народних відноситься бубен з невеликими аденофорами, прив'язаними до протягнутого під мембраною дроту.
 — Оркестровий бубен, найпоширеніший варіант, зі шкіряною або пластиковою мембраною і металевими тарілочками, укріпленими в спеціальних прорізах на ободах. Інколи цей інструмент помилково називають тамбурином. Інструмент посів тверду позицію в професійній музиці, ставши одним з основних ударних інструментів симфонічного оркестру. Серед споріднених інструментів необхідно відзначити тамбурин. На відміну від бубна, на нього не натягнута шкіра, зате в корпусі укріплені 1 або 2 ряди металевих тарілочок. Тамбурин постійно використовується в багатьох напрямах сучасної музики, таких як рок-н-рол, джаз і поп-музика.